Алгоритм присутності

Робота створена на основі приватної фотографії, що зображує дитину і пса, якого вже немає. Твір досліджує відносини між пам'яттю, втратою та штучним інтелектом як інструментом реконструкції емоційної присутності. Творчий процес поєднує інтуїтивний живопис з естетикою ШІ: шари, що нагадують сканування, сліди даних та органічні лінії створюють візуальний запис спроби відновити спогад. Штучний інтелект не функціонує тут як генератор нового зображення, а як співтворець пам'яті — спроба навчити алгоритм емоцій, туги і близькості. Робота стає діалогом між людиною і машиною, між тим, що втрачено, і тим, що ще можна зберегти в пам'яті. «ШІ не замінює пам'ять. ШІ намагається навчитися туги.»